Відкривається експозиція матеріалами, що належать кам'яній  
добі (2,5 мільйона — 4 тисячі років до н. е.). Цей період поділяється на  
старокам'яний вік (палеоліт), середньокам'яний (мезоліт), новока-  
м'яний (неоліт). У боротьбі за своє існування первісні люди навчилися  
виготовляти примітивні знаряддя праці з дерева, кісток тварин, каме-  
ню, споруджувати примітивні житла. Вони займалися збиральництвом  
і колективним полюванням на тварин. Ручним рубилам з раннього па-  
леоліту близько 500 тисяч років. Ними первісні люди викопували їс-  
тівні корені, добивали поранених тварин.  

Перша стоянка людей на західноукраїнських землях виявлена  
біля селища Королеве Закарпатської області, їй близько мільйона ро-  
ків. Це найдавніша археологічна знахідка у Східній Європі, пов'яза-  
на з історією первісної людини. В експозиції представлені фотографія  
розкопок та археологічні матеріали, зібрані на стоянці первісної лю-  
дини біля села Молодове Чернівецької області (100—40 тисяч років  
тому). Це, зокрема, бивні мамонта, які використовувались при спо-  
рудженні наземних жител. Експонуються також матеріали із стоянок  
первісних мисливців пізнішого часу (40—12 тисяч років тому), до-  
сліджених біля сіл Вороновиця Чернівецької та Липа Ровенської об-  
ластей. Тут були знайдені крем'яні та кістяні знаряддя праці: ножі,  
скребки, різці для обробки дерева, шкіри, крем'яні вістря-наконеч-  

ники, мотика, виготовлена з рога північного оленя. Поруч — графічна  
реконструкція наземного житла пізнього палеоліту. Унікальний експо-  
нат — сопілка з рога північного оленя, її вік — близько 20 тисяч років.  

У пізньому палеоліті склався ранньородовий матріархальний  
лад, виникли найдавніші родові мови. Ряд археологічних пам'яток  
ілюструють перехідний етап від старокам'яного до новокам'яного пе-  
ріоду — мезоліту (X—VII тисячоліття до н. е.). У цей час поступово  
стабілізується клімат (після льодовикового похолодання), розвива-  
ється тваринний та рослинний світ. Людина створює лук і стріли, при-  
ручає собаку. В експозиції — крем'яні ядрища, з яких відбивали пла-  
стини для виготовлення ножів, серпів, гарпунів, фотографія печери  
біля села Баламутівка Чернівецької області, яка використовувалася  
тодішніми людьми як житло.  

У період неоліту (VII—IV тисячоліття до н. е.) формуються пле-  
мена, родові мови замінюються племінними. Первісні люди переходять  
від привласнення готових продуктів до їх часткового виробництва,  
тобто від мисливства і збиральництва до землеробства і скотарства.  
Вони приручають майже всі види свійських тварин, окультурюють ряд  
зернових і городніх рослин, освоюють техніку свердління, полірування  
та створюють нові види знарядь праці: крем'яні сокири, тесла, долота.  
Внаслідок цього значно підвищується продуктивність праці. Винайде-  
ні у цей час човен і сани дають можливість людині розселятися на ши-  
рокій території.  

На Подністров'ї та у Західній Волині в цю добу жили племена  
культури лінійно-стрічкової кераміки, які займалися примітивним зем-  
леробством, розведенням свійських тварин, полюванням, збираль-  
ництвом. В експозиції представлені ножі, скребки, сокири, тесла та  
найдавніші глиняні посудини, знайдені на поселеннях біля сіл Незви-  
сько Івано-Франківської і Котоване Львівської областей. Посуд при-  
крашений лінійно-стрічковим орнаментом, що й послужило назвою  
для усієї археологічної культури. На одній з експонованих посудин,  
яка за формою нагадує чашу, схематично зображено голови волів.  

У кінці пізнього неоліту з'являються перші вироби з міді. Наступ-  
ний розділ експозиції представляє пам'ятки мідного часу (IV—до  
III тисячоліття до н. е.). В енеоліті замість мотичного набирає поши-  
рення орне землеробство, розвивається скотарство. На зміну матріар-  
хату приходять патріархально-родові відносини. Зароджується май-  

нова нерівність, виділяється родоплемінна верхівка. У цей період вели-  
кі простори лісостепової смуги Правобережної України, Молдавії,  
Східної Румунії заселяли землеробсько-скотарські племена трипіь-  
ськоТ культури. В орному землеробстві вони використовували тяглову  
силу, займалися скотарством, вміли прясти і ткати. Уяву про них дають  
реконструйоване трипільське поселення з глинобитних наземних жи-  
тел, розміщених по колу, а також матеріали археологічних знахідок бі-  
ля сіл Городниця і Незвисько Івано-Франківської, Леь-.івці Черні-  
вецької, Більче-Золоте Тернопільської областей. Це, зокрема, рогові  
та кістяні наконечники мотик, кам'яні зернотерки, глиняний посуд  
різної форми, чаша з підставкою у вигляді людських ніг, чаша у формі  
саней, великі глиняні посудини для зберігання збіжжя (зерновики)  
тощо. Експонуються глиняні статуетки людей, глиняні зображення  
тварин. Цікавою знахідкою з пізньотрипільського поселення біля села  
Кошилівці Тернопільської області е глиняна посудина у вигляді пари  
запряжених волів. Для трипільської кераміки характерні розписи мі-  
неральними фарбами чорного та білого кольорів. Представлені також  
вироби з міді — сокири, рибальський гачок, шило, знайдені у різних  
місцях західних областей України.  

На північ від Карпат, у межах теперішніх Львівської і Волинської  
областей, майже одночасно з трипільськими племенами жили пле-  
мена культури лійчастого посуду. Поряд з реконструйованим посе-  

ленням, яке виявили археологи біля села Малі Грибовичі Львівської  
області, експонуються глиняний посуд, різноманітні знаряддя праці,  
виготовлені з кісток та кременю, пряслиця і тягарці. Тут же виставле-  
но й примітивні жорна з поселення біля села Михале Волинської об-  
ласті. Наявність укріплень, приселищного скотарства, зброї свідчить  
про існування у племен цієї археологічної культури патріархально-  
родових відносин.  

У другій половині III тисячоліття до н. е. райони Центральної  
Європи заселяли племена культури кулястих амфор (за формою гли-  
няного посуду). Характерними ознаками поселень цих племен е похо-  
вання поодинці і групами у ямах-гробницях, обкладених кам'яними  
плитами. У 1968 р. виявлено біля села Іванне Ровенської області одну  
з таких гробниць. У ній знаходилися останки двох чоловіків 17—20 і  
40—50 років, фрагменти глиняних посудин та бурштиноий амулет,  
який дає підставу вважати старшого чоловіка представником родо-  
вої верхівки. Експонується також глиняний посуд, крем'яні сокири й  
долота, знайдені біля сіл Слобідка-Кошиловецька, Глибочок Терно-  
пільської та Ульвівка (нині Вільхове) Львівської областей.  

У наступних вітринах — пам'ятки бронзової доби (II тисячоліття  
до н. е.). У цей період сталися важливі зміни в економіці, суспільних  
відносинах, у самому складі племен. З винаходом бронзи (сплаву  
міді й олова) удосконалюється техніка виробництва знарядь праці.  
Основою господарства стають землеробство і скотарство. Відокрем-  
люються пастуші племена, а отже, відбувається перший великий су-  
спільний поділ праці. Остаточно формується патріархат.  

На території Прикарпаття та Волині досліджено пам'ятки ба-  
гатьох племінних груп цього періоду. Зокрема, у першій половині II ти-  
сячоліття до н.е. тут жили племена культури шнурової кераміки (назва  
походить від орнаментації глиняного посуду відбитком шнура). Ці  
племена на Прикарпатті були в основному скотарями, вели напівкочо-  
вий спосіб життя. Експонуються крем'яні ножі, скребки, сокири, нако-  
нечники списів, посуд з поховання біля села Баличі, кам'яна сокира з  
Дашави Львівської області, кістяні проколки та вістря стріл з посе-  
лення біля села Здовбиця Ровенської області. Значна кількість зброї,  
особливо бойових сокир-молотків, свідчить про збройні сутички між  
окремими родами, племенами за пасовища та хуцобу.  

У 17—15 ст. до н. е. територію Прикарпаття, Поділля, Волині та  
правобережного лісостепового Подністров'я населяли племена кома-  
рівської культури (у ЗО-ті роки 20 ст. знайдено перше поховання лю-  
дей цієї культури біля села Комарів на Івано-Франківщині). Вони бу-  
ли осілими землеробами й скотарями, користувалися ще крем'яними  
знаряддями праці, але знали вже й бронзу. У вітрині поряд з тради-  
ційними крем'яними лежать бронзові серпи та сокири, знайдені біля  
сіл Комарів, Буківка, Стопчатів Івано-Франківської області. Посуд  
комарівців — тюльпановидноТ форми, орнаментований канелюрами,  
шишечками.  

Широко представлено в експозиції предмети домашнього вжитку  
та господарські знаряддя племен голіградської культури (від села  
Голігради Тернопільської області) — осілих хліборобів, які в 12—  
II ст. до н. е. жили на Подністров'ї і Західному Поділлі. Вчені відно-  
сять їх до східної групи фракійських племен, які займалися в основ-  
ному землеробством і розведенням домашніх тварин, користувалися  
різними бронзовими та частково залізними знаряддями праці, вели  
товарний обмін з сусідніми племенами. За матеріалами археологіч-  
них досліджень, проведених у селах Сопіт, Урич, Крушельниця Львів-  
ської області, створено діораму поселення людей голіградської куль-  
тури.  

Глиняні горщики, черпаки, миски, вази, фігурки птахів, крем'яні  
серпи, ножі, наконечники стріл та списів, кам'яні сокири, бронзові  
шпильки, браслети, ґудзики, кільця із могильників характеризують  
життя і побут племен висоцької культури (від села Висоцьке Львів-  
ської області), що жили наприкінці бронзової доби (9—6 ст. до н. є.) у  
північній частині Львівської та сусідніх районах Ровенської і Терно-  
пільської областей. Ці осілі племена займалися землеробством і розве-  
денням свійських тварин. В їх користуванні вже були окремі знаряддя  
із заліза (в експозиції представлені ножі, шила із села Лугове Львів-  
ської області).  

Ранньозалізний вік у Східній Європі (8—7 ст. до н. е.) називають  
скіфським. Історичні пам'ятки цього періоду представлені посудом з  
поселень, виявлених біля сіл Черепин і Гринів Львівської області,  
оригінальними бронзовими дзеркалами, ручки яких закінчуються го-  
лівками тварин, бронзовими шпильками, сережками, що належали ро-  
довій верхівці. Про войовничість скіфських племен свідчать залізні на-  
конечники списів і бронзові наконечники стріл, залізні бойові сокири,  
знайдені у курганному похованні біля села Братишів Тернопільської  
області. Кінська збруя роботи скіфських майстрів прикрашена брон-  
зовими бляшками у формі голівки грифона.  

Наступні розділи експозиції висвітлюють розвиток продуктивних  
сил і виробничих відносин людей, що населяли територію Прикарпаття  
і Волині у 1 тисячолітті н. е.  

У 1—2 ст. н. е. тут жили племена липицької культури (від села  
Верхня Липиця Івано-Франківської області), які займалися землероб-  
ством, розведенням домашніх тварин. Під час археологічних дослі-  
джень їх поселень знайдено залізоплавильні горни й велику кількість  
знарядь праці із заліза, а також глиняного посуду. Очевидно, у цей  
час відбувся другий суспільний поділ праці — ремесло відокремилося  
від землеробства і скотарства. Серед експонатів — глиняні посудини,  
пряслиця, залізні ножі, наконечники списів, ключі, знайдені при роз-  
копках могильника біля села Звенигород Львівської області. Тут же —  
речі військового спорядження, предмети побуту, землеробські знаряд-  
дя праці, ковальські вироби, які належали племенам пшеворської  
культури (2—3 ст. н. е., від міста Пшеворськ у ПНР). Ці предмети ви-  
явлені під час розкопок біля сіл Гринів і Звенигород Львівської об-  
ласті.  

У вітрині — група археологічних пам'яток племен культури кар-  
патських курганів, які жили в 3—4 ст. н. е. у південних і північних пе-  
редгір'ях Карпат і залишили могильники у вигляді курганів. Тут мож-  
на побачити бронзові прикраси, зокрема фібули (застібки), пряжки  
від поясів, глиняні посудини, знайдені біля сіл Мишин і Перерісль  
Івано-Франківської області. Племена культури карпатських курганів  
вели осілий спосіб життя, займалися землеробством, розведенням  
свійських тварин, залізоробним та гончарним ремеслом. Їх вважають  
безпосередніми предками літописних хорватів.  

Привертають увагу експонати, що належать племенам черняхів-  
ської культури (2— поч. 4 ст. н. е., від села Черняхів Київської обла-  
сті), які заселяли лісові та степові райони України від Сіверського  
Дінця до Карпат. На думку вчених, вони були предками східних сло-  
в'ян. У цих племен високого розвитку набули орне землеробство, ско-  
тарство, гончарне та ювелірне ремесла, торгівля. В експозиції — за-  
лізні землеробські та побутові знаряддя праці, глиняні посудини, виро-  
би зі скла та бронзи, кістяні гребені, знайдені при розкопках поселень  
біля сіл Неслухів і Черепин Львівської області.  

Завершують експозицію відділу пам'ятки східнослов'янських пле-  
мен Прикарпаття і Волині — дулібів (6—8 ст.). На карті-схемі позна-  
чено їх поселення. Фотографія дає уявлення про укріплене городище,  
виявлене біля села Зимне Волинської області. Виставлено глиняний  
посуд, знаряддя праці з кісток та заліза з археологічних розкопок  
раннього східнослов'янського городища Пліснесько біля села Під-  
гірці Львівської області.